- розпуст
- —————————————————————————————ро́зпустіменник чоловічого родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпуст — у, ч., рідко. Те саме, що розпуста … Український тлумачний словник
розпуст — пусту, ч. Ол. Відлига. Коли сьніг розпустит на яри … Словник лемківскої говірки
мерзіти — і/ю, і/єш, недок., заст. Потопати в розпусті, негідних учинках … Український тлумачний словник
розпуста — (аморальний, розпусний спосіб життя), розпутство, розпущеність, розпуст, безпутство, безпуття; блуд (статева) … Словник синонімів української мови